Чорний Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чорний.
Віктор Іванович Чорний
Народився6 квітня 1968(1968-04-06) (56 років)
Ялта, Першотравневий район, Донецька область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьполітик
Посаданародний депутат України
ПартіяОпозиційна платформа — За життя
Україна Народний депутат України
9-го скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Чорний Віктор Іванович (*6 квітня 1968, Ялта (Донецька область)) — український політик, колишній член забороненої в Україні проросійської політичної партії соціального спрямування — ОПЗЖ, Народний депутат України IX скликання.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Віктор Чорний народився 6 квітня 1968 року в селі Ялта у сім'ї службовців. У 1985 році закінчив Ялтинську ЗОШ і вступив до Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ.

У 2003 році закінчив державне управління в Українській Академії державного управління при Президентові України.

Підполковник запасу, член національної спілки журналістів України, кандидат в майстри спорту з боротьби дзюдо.[джерело?]

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]
  • 1985 по 1989 рік — курсант Донецького вищого військово — політичного училища інженерних військ та військ зв'язку;
  • 1989 по 1994 роки — офіцер Збройних Сил СРСР, України.
  • 1995 по 1996 — інспектор служби безпеки ЗАТ «Тоналіто-Інтур»;
  • 1996 по Генеральний менеджер НПП «КЛП»;
  • 1996 по 1997 — Комерційний директор НПП «КЛП-ПЛЮС»;
  • 1997 по 1998 — Директор КФ «Грона»;
  • 1998 по 1999 — Генеральний директор ТОВ «Кондитерський Торговий Дім»;
  • 1999 по 2000 — Заступник голови Київської міської Спілки захисту прав споживачів;
  • 2000 по 2002 — слухач Української Академії державного управління при Президентові України;
  • 2002 по 2005 — Голова ГО «Комітет захисту прав споживачів Дарницького району м. Києва»;
  • 2005 — помічник-консультант народного депутата України;
  • 2005 по 2006 — Голова ГО «Комітет захисту прав споживачів Дарницького району м. Києва»;
  • 2006 по 2010 — заступник голови Подільської районної у м. Києві державної адміністрації;
  • 2011 по 2012 — Начальник Українського санітарно — медичного центру державного підприємства «Укрекоресурси»;
  • 2012 по 2015 — Голова Всеукраїнської громадської організації «Рух Громадянської Дії»;
  • 2015 по т.ч. — Директор ТОВ «Детективна охоронна компанія „Сварог“».

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
  • 1998—2002 р. — депутат Харківської районної м. Києва ради; заступник голови постійної комісії
  • 2002—2006 р.- помічник-консультант народного депутата України
  • 2002—2006 р.- депутат Дарницької районної м. Києва ради; голова постійної комісії з питань роботи підприємств побуту, торгівлі, громадського харчування, транспорту, зв'язку та захисту прав споживачів;
  • 2009 р. — Голова Всеукраїнської громадської організації «Рух Громадянської Дії»
  • 2014 р. — почесний член Федерації бойового САМБО України
  • 2015 р. — Президент ГО «Асоціація ведичних бойових мистецтв».

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2019 року бу обраний народним депутатом від партії «Опозиційна платформа — За життя» (№ 27 у списку)[1]. У Раді став членом Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики[2], голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством.

Нагороджений

[ред. | ред. код]
  • Медаллю «Захиснику Вітчизни» у 1999 році,
  • Подяками Київського міського голови у 2000 та 2005 році,
  • Почесною грамотою Київського міського голови у 2007 році,
  • Подяками голови Дарницької районної у м. Києві ради у 2004 та 2006 році,
  • Подяками голови Подільської районної у м. Києві ради у 2006 та 2008 році,
  • Почесною грамотою Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів — інтернаціоналістів) у 2009 році,
  • Грамотою Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Служби у справах неповнолітніх у 2005 році,
  • Нагрудним знаком «Знак Пошани» голови Дарницької районної у м. Києві ради у 2006 році,
  • Нагрудним знаком «Знак Пошани» голови Подільської районної у м. Києві ради у 2007 році,
  • У 2010 році присвоєне звання «Почесний громадянин Подільського району м. Києва».

Скандали

[ред. | ред. код]

Займався кнопкодавством, використовуючи спеціально прилаштовані для непомітності книги.[3]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений, має двох доньок та сина.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Голос Кремля. Кого Фірташ, Льовочкін і Медведчук взяли у список Українська правда (9 липня 2019)
  2. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  3. ↑ В ОПЗЖ придумали ноу-хау: кнопкодавить можно даже ногой. Украинская правда (рос.). Процитовано 27 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чорний_Віктор_Іванович&oldid=41601654